Дякую, що ти повернулася сьогодні.
Мене завжди переслідує відчуття дежавю, коли якась річ повторюється двічі. Чому я це постійно помічаю і надаю цьому значення?
вчора вночі я зрозуміла щось дуже важливе. і це навіть дуже складно пояснити. я відчуваю, що треба відпускати минуле, забувати людей, події. їх силует розмивається у моїй свідомості. я не хочу вплутуватися в чужі лабіринти. бо я - це я. більше нічого не треба.
во мне нет ничего привлекательного, что нравится обычным людям. вы очень ошибаетесь, когда думаете, что я милая. я даже не хочу пытаться быть такой, ведь будет хуже, чем есть на самом деле. я хочу быть собой. хочу, чтоб это понимали.
все просто.
Саме зараз мені, як ніколи, потрібна ця ілюзія любові. Відчуття того, що ти комусь потрібен, розмови до ранку і таємні зустрічі.
Хотіла б скуштувати це вдруге, але в іншому форматі. Якби ж це була книжка, яку можна закрити тоді, коли схочеш…