понеділок - вибух мозку! як тільки одна проблема зникає, з*являється інша. хіба я на це заслуговую? що я роблю не так? мені дуже прикро що через свою неспроможність бути щасливою і вирішувати свої проблеми самостійно страждають близькі мені люди. так негарно поговорила з мамою, вона ж бажає мені тільки кращого, а я її відштовхую. так хочеться поговорити зараз з кимось, хто дійсно зрозуміє.
як важко бути невдахою. я знаю людей, у яких трапляються невдачі, але не так часто, як у мене. кажуть, чорна смуга в житті. або ж я знову все перебільшую і ускладнюю